Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 25
За місяць : 627
Кількість
статей : 612
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития
Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития

image

«Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития»  – щорічний науково-практичний і теоретичний збірник з питань інформаційно-бібліотечного забезпечення науки. Адресований працівникам бібліотек (передусім академічних), архівів та інформаційних служб, викладачам, студентам та аспірантам ВНЗ, які готують фахівців у галузі бібліотечно-інформаційної діяльності. Видається з 2000 р., російською мовою (від 2005 р. – щороку, крім 2015 р.; у 2017 р. вийшли 2 випуски). Станом на початок 2018 р. вийшло з друку 15 випусків збірника. Наклад 200 пр. Поширюється через систему документообміну.

Збірник заснований у 2000 р. рішенням Ради директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук – членів Міжнародної асоціації академій наук (МААН). Видавець – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського як базова організація Ради. Мета видання – акумуляція міжнародного бібліотечного досвіду з організації інформаційної підтримки наукової сфери, ознайомлення з результатами досліджень академічних бібліотек та презентація створюваних ними інформаційних продуктів, а також посилення міжбібліотечної взаємодії у вирішенні найважливіших проблем бібліотечної теорії і практики, що постають перед головними бібліотеками академій наук як науково-дослідними установами у сфері бібліотечної справи.

До складу міжнародної редакційної колегії збірника входять директори наукових бібліотек академій – членів МААН та провідні науковці цих установ. Редакційна колегія, очолювана головою Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, радником Президії НАН України, академіком НАН України, доктором філософських наук, професором О. Онищенком, розробляє стратегію розвитку видання, взаємодіє з авторами. Редактори збірника – А. Свобода (до 2014 р.), Н. Захарова.

Ідейний задум і концептуальні засади збірника викладені у вступному слові академіка О. Онищенка до першого випуску видання, відображені у його структурі та змістовому наповненні тематичних розділів: «Проблеми бібліотекознавчих і книгознавчих досліджень» (стаття В. Леонова «Бібліотекознавство як фундаментальна наука», вип. 1), «Інформаційне забезпечення науки», «Формування фондів наукових бібліотек», «Забезпечення збереження бібліотечних фондів», «Сучасні інформаційні технології», «Інформаційно-пошукові мови», «Проблеми національної бібліографії».

У подальшому тематика публікацій розширилась, структура удосконалювалась. До традиційних додались нові розділи: «Науково-дослідна діяльність бібліотек», «Організація обслуговування читачів», «Електронні ресурси бібліотек», «МБА і доставка документів», «Бібліотечна професія. Організація безперервної професійної освіти», «Історія бібліотечної справи і бібліотек» та ін. Обсяги випусків збірника коливаються, в середньому – 220–230 с.

У тематичному спрямуванні й змістовому наповненні збірника визначальним є виклад поглядів провідних фахівців на суспільну значущість наукових бібліотек, тенденції розвитку й пріоритетні напрями інформаційно-бібліотечного забезпечення науки, що відображають міжнародний академічний досвід. На сторінках видання активно обговорюються питання удосконалення традиційних та впровадження інноваційних методів бібліотечної роботи в сучасних умовах, науково-видавничої діяльності академічних бібліотек, висвітлюється роль міжнародного документообміну в інформаційному забезпеченні науки, розкривається значення просвітницької діяльності в піднесенні іміджу бібліотеки в інформаційному суспільстві.  Поряд із висвітленням класичних напрямів бібліотечної практики, автори статей дедалі активніше звертаються до аналізу підходів у реалізації нових стратегічних завдань (надання доступу до національних та світових інформаційних мереж та баз даних наукової інформації, розвитку власного інформаційного виробництва, запровадження цифрових сервісів і т. ін.), які суттєво змінюють традиційні бібліотечні технології, форми обслуговування користувачів, характер взаємодії бібліотек з різними соціальними інститутами й установами. У публікаціях розглядаються різні моделі бібліотеки майбутнього, картина науки в бібліометричних портретах учених. Ці тенденції обумовлюють чергову трансформацію структури збірника, запровадження нових розділів («Наукова бібліотека: трансформація напрямів діяльності», «Бібліотечний маркетинг», «Захист інтелектуальної власності», «Проблеми термінології і стандартизації», «Просвітницька діяльність бібліотек», «Видавнича діяльність бібліотек», «Міжнародна діяльність бібліотек»). Для фахівців корисними є матеріали, присвячені питанням інформаційного та аналітичного забезпечення наукових досліджень, упровадження нових технологій оперативного інформування й організації інтерактивної взаємодії в системі дистанційного обслуговування, а також сучасним проблемам збереження фондів, каталогізації та систематизації.

Починаючи з дев’ятого випуску у збірнику існує рубрика «Наші ювілеї», де опубліковані статті на відзначення: 100-річного ювілею Інформаційно-бібліотечної ради РАН, 150-річчя Російської державної бібліотеки та 300-річчя від дня народження М. В. Ломоносова (вип. 9, 2011); 150-річчя від дня народження В. І. Вернадського (вип. 11, 2013); 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка (вип. 12, 2014); 90-річного ювілею ЦНБ НАН Білорусі та 20-річчя Ради директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів національних бібліотек – членів МААН (вип. 14, 2017).

За час функціонування видання сформувалось коло постійних авторів, які готують статті з актуальних проблем, пов’язаних з динамічним розвитком інформатизації бібліотек, запровадженням  сучасних інформаційних технологій, удосконаленням зберігання та використання даних в інформаційних системах когнітивного типу. Актуальними є статті, присвячені постановці проблем щодо діяльності бібліотек у сучасних умовах. Здебільшого, це публікації директорів академічних бібліотек: А. Алієвої-Кенгерлі (ЦНБ НАН Азербайджану), А. Аслітдінової (ЦНБ АН Республіки Таджикистан), Н. Бєрьозкіної (ЦНБ НАН Білорусі), М. Кальонова (Бібліотека з природничих наук РАН), В. Коцере (Академічна бібліотека Латвійського університету), В. Леонова (БАН РАН). В. Попика (НБУВ) та інших керівників і провідних спеціалістів наукових бібліотек. Цікаві, актуальні та корисні для фахівців статті публікують також науковці НБУВ, зокрема: Л. Дубровіна («Класифікація та науково-інформаційний опис колекцій та зібрань в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського», вип. 5, 2007), Т. Кулаковська («Науково-інформаційна діяльність бібліотечно-інформаційної системи НАН України: напрями, пріоритети і перспективи», вип. 3, 2005), В. Попик («Віртуальні бібліотеки ХХІ століття і завдання створення Українського національного бібліографічного архіву», вип. 13, 2016), К. Лобузіна («Інформаційний портал ”Наука України: доступ до знань”», вип. 14, 2017), С. Горова («Інформаційна еволюція, бібліотека і людина», вип. 14, 2017), а також ЛННБ ім. В. Стефаника: М. Романюк («Наукові досягнення і творчі шукання колективу Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника HАH України», вип. 1, 2000), Т. Грень («Науково-видавнича діяльність Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (2005-2015)», вип. 13, 2016), В. Мудроха «Історія становлення і функціонування відділу бібліотекознавства в 40-60-х роках ХХ ст.», вип. 13, 2016) та ін. Загалом авторами значної частки публікацій є українські науковці.

Збірник входить до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук із соціальних комунікацій та історичних наук. Публікації оформлюються згідно з міжнародними вимогами до подання наукових публікацій.

Архів випусків збірника повнотекстово представлено на власному сайті видання та в базі даних «Наукова періодика України» на порталі НБУВ, а також у Науковій електронній бібліотеці періодичних видань НАН України. Публікації збірника реферуються для Українського реферативного журналу «Джерело», відображені в реферативній БД «Україніка наукова» й індексуються у бібліометричній БД Google Scholar.

Джерела

 

Патон Б. Международной ассоциации академий наук – 10 лет / Б. Патон // Наука и жизнь. – 2003. – № 11. – С. 7–13;

Кулаковська Т. Міжнародне співробітництво бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору / Т. Кулаковська, Г. Солоіденко // Бібліотечний вісник. – 2006. – № 6. – С. 37–41;

Онищенко А. С. Совет директоров научных библиотек и информационных центров академий наук – членов МААН : развитие информационного сотрудничества / А. С. Онищенко, Т. Л. Кулаковская // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития: науч.-практ. сб. / НАН Украины, МААН, Совет директоров научн. б-к и информ. центров; редкол. : А. С. Онищенко (предс.) и др. – Киев, 2007. – Вып 5. – С. 7–23;

Свобода А. А. Опыт издания международного межбиблиотечного сборника как средство интеграции усилий в развитии теории и практики библиотечного дела // Книжная культура : опыт прошлого и проблемы современности: материалы Междунар. науч. конф. (Москва, 18–19 окт2008 г.). – Москва : Наука, 2008. – С. 335–338;

Павленко Р. І. Високопрофесійне фахове видання / Р. І. Павленко, П. І. Рогова // Бібліотечна планета. – 2011. – № 3. – С. 36–37;   

Онищенко О. Раді директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук – членів МААН – 20 років / О. Онищенко, Г. Солоіденко // Бібліотечний вісник. – 2013. – № 5. – С. 51–56;

Захарова Наталія Борисівна
Статтю створено : 10.01.2018
Останній раз редаговано : 13.02.2018