Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 38
За місяць : 594
Кількість
статей : 600
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Бібліологія
Бібліологія

Бібліологія (від грец. βιβλίον – книга, λόγος – слово, вчення; французьк. bibliologie) – 1) архаїчне поняття, котре за продукованими смислами та усталеним змістом здебільшого розглядається як рівнозначне книгознавству; у західній академічній традиції 19 ст. – сукупність знань про книгу та пов’язані з ними бібліотечні та книгознавчі практики; 2) термін, який до 1950-х рр. широко вживався для означення міждисциплінарної галузі, котра охоплює споріднені й суміжні дисципліни, як-от: бібліографознавство, бібліотекознавство, книгознавство та інші і вивчає книжкову справу від етапу створення книги до її поширення, а також досліджує використання книжкової продукції споживачем, циркуляцію бібліографічної, книгознавчої та іншої інформації (бібліотечне середовище, бібліотечний та бібліографічний процеси тощо).

Зазвичай походження терміна Б. пов’язують із новацією французького бібліотекаря й бібліофіла Г.-Е. Пеньо (Peignot), котрий у двотомному Тлумачному словнику з бібліології («Dictionnaire raisonne de bibliologie») (1802–1804 рр.) запропонував науку про книгу називати бібліологією, а термін бібліографія – вживати в утилітарному сенсі, себто для систематизації, класифікації друкованої продукції, зокрема практик наукового опису книги у покажчиках і каталогах. Пропозиція Г.-Е. Пеньо певною мірою транслювалася і до практик викладання. Наприклад, у викладах П. Ярковського у Кременецькому ліцеї на Волині протягом 1808–1832 рр. було поступово впроваджено розмежування між бібліологією та бібліографією. Термін Б. був доволі популярним у культурному просторі імперії Романових, особливо в останній чверті 19 ст., зокрема на теренах підросійської України, завдяки поширенню у пореформену добу культурних й інтелектуальних впливів із Західної Європи. Значну роль у популяризації терміна Б. відіграло створення 1899 р. Російського бібліологічного товариства у Санкт-Петербурзі. Втім, протягом 1880–1890-х рр. розгорнулися суттєві трансформації первісного змісту поняття Б. за рахунок сполучення бібліографічних, бібліотечних, книгознавчих практик і спроб їхнього осмислення та систематизації. Водночас поряд із терміном Б. застосовувалися й інші дефініції (бібліогнозія, бібліософія тощо) задля підкреслення комплексного, універсального характеру книгознавчих досліджень, а також для розкриття й осягнення філософського, соціокультурного та психологічного вимірів книгознавства.

На початку 20 ст. Б. дедалі більше розглядалася у багатоманітних контекстах знання про книгу, її створення, обіг та студіювання. В українському культурному просторі поняття Б. було найбільш популярним протягом 1920-х рр., хоч і вживалося поряд з іншими означеннями (бібліографія, бібліотечна справа, книгознавство, книгарство, книжкова справа і т. п.). Таке розмаїття конкуруючих або перехресних назв-термінів відображало становлення й переформатування дисциплінарної конфігурації національної соціогуманітаристики у післяреволюційну добу. У руслі цих перетворень 1922 р. у Києві був створений Український інститут книгознавства (УНІК), який вивчав мистецтво книги в історичному та сучасному контекстах. Водночас помітно розширилися бібліологічні (книгознавчі) практики в УСРР, зокрема в усіх великих бібліотеках розпочали роботу відділи рідкісних видань, а також розгорнулося створення музеїв книги (перший – в Одеській державній публічній бібліотеці, нині Одеська національна наукова бібліотека). 1923 р. був заснований Державний музей книги і друкарства України на території Києво-Печерської лаври.

Від початку 1930-х рр. у СРСР, зокрема на обширах радянської України, термін Б. був майже повністю витіснений і замінений дефініціями «бібліографія» та «книгознавство». Натомість на теренах Західної України термін Б. залишався доволі популярним і затребуваним до 1939 р., а у середовищі української еміграції – до кінця 1940-х рр. У студіях М. Бойка, Л.-Р. Біласа, Л. Винара, Д. Чижевського та інших учених термін Б. циркулював до 1970-х рр. включно. Похідні дефініції від терміна Б. вживалися у назвах низки наукових товариств, гуртків, часописів і неперіодичних видань. Зокрема, функціонували: Українське бібліологічне товариство у Києві (1928–1929), Бібліологічна комісія НТШ у Львові (1934–1939), гурток бібліологів при Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехо-Словаччина), що видавав часопис «Українське книгознавство». У Києві за редакцією Ю. Меженка щоквартально виходив часопис «Бібліологічні вісті» (1923–1930). Протягом 1937–1939 рр. Бібліологічна комісія НТШ та Українське товариство бібліофілів у Львові, а впродовж 1942–1943 рр. «Українське видавництво» у Львові та Кракові видавало місячник «Українська книга», котрий було репрезентовано як бібліологічний і бібліофільський часопис. У квітні 1947 р. за ініціативи Є.-Ю. Пеленського, В. Дорошенка, В. Кубійовича та З. Кузелі у Мюнхені поновлена Бібліологічна комісія НТШ, яка у червні 1947 р. була перетворена на Бібліологічний інститут НТШ (в Європі). У 1948 р. у західнонімецькому місті Авґсбурзі УВАН видавала «Українські бібліологічні вісті» (редактор В. Дорошенко). Після 1960 р. була створена Бібліологічна комісія НТШ в ЗДА (Нью-Йорк, США) на чолі з В. Левом, яку іноді називають Бібліотечною комісією НТШ. Проблеми Б. порушували й розробляли у студіях М. Андрусяк, Д. Балика, Л. Биковський, Л.-Р. Білас, М. Бойко, Л. Винар, І. Кревецький, І. Крип’якевичС. Маслов, В. Міяковський, І. Огієнко, Є.-Ю. Пеленський та інші вчені.

image

У наукових роботах початку 21 ст. термін Б. зрідка застосовується для вирізнення книгознавчих студій із міждисциплінарним профілем і складною та широкою предметною областю дослідження, а також студій 19 – початку 20 ст., зокрема стосовно означення синкретичних сполучень у дослідницьких практиках або науковій спадщині певних осіб чи інституцій. Сучасне книгознавство має розгалужені міждисциплінарні зв’язки, у т. ч. із багатьма спеціальними історичними дисциплінами (археографією, архівознавством, бібліографознавством, джерелознавством, іконографією, кодикологією, літописознавством, маргіналістикою, мемуаристикою, музеєзнавством, палеографією та ін.), а також з іншими науковими галузями й дисциплінами (психологією, педагогікою, соціологією, наукознавством, філософією науки, статистикою, етикою, естетикою та ін.). Розширення та осмислення цих зв’язків, переважно, й визначило загальну спрямованість трансформацій змісту і продукованих смислів поняття Б. як тої чи іншої системи уявлень про книгознавче знання в історичній науці та соціогуманітаристиці 19 – першої половини 20 ст.

Серед невеликої кількості сьогочасних праць з Б. ґрунтовним є навчальний посібник Н. Черниш «Основи бібліології». Навчальна дисципліна Б. позиціонується як свого роду пропедевтичний курс, наприклад, «Вступ до книгознавства», який викладається у деяких ВНЗ.

Джерела

 

Котляревский А. А. Древняя русская письменность : Опыт библиологического изложения истории ее изучения / Александр Александрович Котляревский. – Воронеж : типография Губернского правления, 1881. – [2], 216 с.; 

Строев П. М. Библиологический словарь и черновые к нему материалы / Павел Михайлович Строев ; приведены в порядок и изданы под ред. акад. А. Ф. Бычкова. Санкт-Петербург. : типография АН, 1882. – [2], 532, 8 с.;

Грінченко Б. Про книги : як їх вигадано друкувати / Борис Грінченко. – 2-ге вид. – Черкаси : Сіяч, 1917. – 48 с.; 

Биковський Л. Спроба схематичної таблиці бібліології – науки про книгу / Лев Биковський // Українське книгознавство. – Подєбради, 1922. – Зб. 3. – С. 2;

Мезьер А. В. Словарный указатель по книговедению / Августа Владимировна Мезьер. – Ленинград : Колос, 1924. – ХІ с., 926 стб., VIII с.; 

Балика Д. А. Бібліологічна педагогіка : Визначення, предмет, межі / Дмитро Андрійович Балика // Журнал бібліотекознавства та бібліографії. – 1928. – № 2. – С. 96–107;

Андрусяк М. Післявоєнна історіографія української книги / Микола Андрусяк // Українська книга. – 1937. – № 1. – С. 25–30;

Крип’якевич І. З львівських бібліотек XVIII ст. / Іван Крип’якевич // Українська книга. – 1937. – № 3. – С. 85–87;

Крип’якевич І. До історії львівського книгарства в XVII ст. / Іван Крип’якевич // Українська книга. – 1938. – № 2. – С. 42;

Пеленський Є.-Ю. Культура й культ української книги / Євген-Юлій Пеленський. – Краків : Українське видавництво, 1941. – 15 с.;

Порський Вол. [Міяковський В.] Бібліологічні вісті / Володимир Міяковський // Українські бібліологічні вісті (Авґсбурґ). – 1948. – [Вип.] 1. – С. 4–5;

Білас Л. Ґутенберґ і Федоров / Лев-Ростислав Білас // Сучасність. – 1965. – № 3. – С. 96, 101–102;

Винар Л. Іван Крип’якевич як бібліограф / Любомир-Роман Винар // Сучасність. – 1968. – № 9. – С. 118 (прим. 1);

Чернихівський Г. Автор «бібліології» : [про спадщину вченого-бібліотекознавця П. Ярковського, що зберігається у ЦНБ АН УРСР] / Гаврило Іванович Чернихівський // Друг читача (Київ). – 1981. – 19 листоп. (№ 46). – С. 7; 

Бойко М. Українська бібліографія Материка і Діяспори (Матеріяли) / Максим Бойко. – Bloomington, 1989. – 214, II c.; 

Дашкевич Я. «Бібліологічні вісті» – ідеї та люди / Ярослав Дашкевич // Євшан-зілля (Львів) [машинопис, самвидав]. – 1989. – Ч. 5. – С. 1–13; передрук: Книжник (Київ). – 1992. – № 1. – С. 23–25;

Голобуцький П. В. Українське книгознавство 20-х років / Петро Володимирович Голобуцький // Бібліотечний вісник. – 1994. – № 5/6. – С. 38–40;

Сошинська Яр. Бібліологічний гурток при Українській Господарській Академії та його видавництво / Ярослава Євгенівна Сошинська // Книга в соціокультурному просторі (досвід книговидання ХІХ–ХХ ст. і сучасні проблеми) : Доповіді і повідомлення міжнародної наукової конференції (Львів, 35 травня 1995 р.) / Упоряд. В. Г. Дудко ; відп. ред. І. С. Квітко. – Львів : Фенікс, 1995. – С. 93–95; 

Головата Л. В. «Стара Україна»: бібліологічний аспект / Лариса Володимирівна Головата // Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка : Книги і люди: Матеріали круглого столу. – Львів : НТШ ; Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника НАНУ, 1996. – С. 109–118;

Купчинський О. Бібліологічні комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Німеччині та Сполучених Штатах / Олег Купчинський // Наукове товариство імені Шевченка: Енциклопедія. – Київ ; Львів ; Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. – Т. 2: Бібл– Вес. – С. 23;

Черниш Н. Основи бібліології: навч. посібник / Наталія Черниш. – Київ : Наша культура і наука, 2014. – 220 с.;

Ківшар Т. Бібліологічна спадщина Степана Сірополка (18721959) : монографія / Таїсія Ківшар. – Київ : НВЦ НБУВ, 2015. – 530, [1] с.

Ясь Олексій Васильович
Статтю створено : 21.12.2017
Останній раз редаговано : 11.04.2018