Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 14
За місяць : 481
Кількість
статей : 547
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Бібліологія

Бібліологія (від грец. βιβλιον – книга, λογος – слово, вчення) – 1) термін, що до 1950-х рр. широко використовувався для означення міждисциплінарної галузі, яка охоплює кілька споріднених дисциплін – бібліографознавство, бібліотекознавство, книгознавство та інші і вивчає книжкову справу від етапу створення книги до її поширення, а також досліджує використання книжкової продукції споживачем та функціонування й циркуляцію бібліографічної, книгознавчої та іншої інформації (бібліотечне середовище, бібліотечний та бібліографічний процеси тощо); 2) термін, у змістовному відношенні рівнозначний книгознавству.

imageКнигознавство має розгалужені міждисциплінарні зв’язки, у т. ч. з багатьма спеціальними історичними дисциплінами (археографією, архівознавством, бібліографознавством, джерелознавством, іконографією, кодикологією, літописознавством, маргіналістикою, мемуаристикою, музеєзнавством, палеографією та ін.), а також з іншими науковими галузями й дисциплінами (психологією, педагогікою, соціологією, наукознавством, філософією науки, статистикою, етикою, естетикою та ін.). Ці зв’язки значною мірою визначали зміст і функціональне призначення поняття Б. як системи книгознавчого знання,  яке широко використовувалося протягом 19 – першої половини 20 ст. в історичній науці та соціогуманітарних дисциплінах. Поряд з терміном Б. застосовувалися й інші дефініції (бібліогнозія, бібліософія тощо) для підкреслення комплексного, універсального характеру книгознавчих досліджень, філософського, соціокультурного та психологічного аспектів книгознавства. Похідні дефініції від терміна Б. вживалися у назвах низки наукових товариств, гуртків, часописів тощо. Зокрема, діяли Українське бібліологічне товариство у Києві (1928–1929), бібліологічна комісія НТШ у Львові (1934–1939), гурток бібліологів при Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехословаччина), що видавав часопис «Українське книгознавство»; у Києві за редакцією Ю. Меженка щоквартально виходив часопис «Бібліологічні вісті» (1923–1930 рр.); у 1948 р. у західнонімецькому Ауґсбурґу УВАН видавала «Українські бібліологічні вісті» (редактор В. Дорошенко). Питання бібліології розглядались у працях Д. Балики, Л. Биковського, І. Крип’якевича, С.  Маслова, Є.-Ю. Пеленського,  Н. Черниш та інших вчених.

У сучасних дослідженнях термін Б. майже не вживається. Зрідка його застосовують для вирізнення книгознавчих студій з міждисциплінарним профілем і складною та широкою предметною областю дослідження, а також у ретроспективному розумінні щодо книгознавства 19 – початку 20 ст. Як навчальна дисципліна Б., у розумінні «Вступ до книгознавства», викладається у деяких ВНЗ.

   

Джерела

Грінченко Б. Про книги: як їх вигадано друкувати / Б. Грінченко. – 2-ге вид. – Черкаси : Сіяч, 1917. – 48 с.; 

Биковський Л. Спроба схематичної таблиці бібліології – науки про книгу / Л. Биковський // Українське книгознавство. – Подєбради, 1922. – Зб. 3. – С. 2;

Балика Д. А. Бібліологічна педагогіка : Визначення, предмет, межі / Д. А. Балика // Журнал бібліотекознавства та бібліографії. 1928.  2. С. 96107;

Андрусяк М. Післявоєнна історіографія української книги / М. Андрусяк // Українська книга. – 1937. – № 1. – С. 25–30;

Крип’якевич І. З львівських бібліотек XVIII ст. / І. Крип’якевич // Українська книга. – 1937. – № 3. – С. 85–87;

Крип’якевич І. До історії львівського книгарства в XVII ст. / І. Крип’якевич // Українська книга. – 1938. – № 2. – С. 42;

Пеленський Є.-Ю. Культура й культ української книги / Є.-Ю. Пеленський. – Краків : Укрвидав, 1941. – 15 с.;

Голобуцький П. В. Українське книгознавство 20-х років / П. В. Голобуцький // Бібліотечний вісник – 1994. – № 5/6. – С. 38–40;

Черниш Н. Основи бібліології: навч. посібник / Наталія Черниш.  – Київ : Наша культура і наука, 2014. – 220 с.

Ясь Олексій Васильович
Статтю створено : 21.12.2017
Останній раз редаговано : 22.12.2017